Зловживання адміністративним ресурсом, прояви підкупу, невключення частини виборців до списків, обмеження доступу до медіа та інші форми порушень на виборах підривають довіру до них та делегітимізують їхній результат. Однак є один різновид порушень, який не лише порушує демократичний порядок передачі влади, а й становить загрозу для суверенітету й безпеки держави загалом — іноземне втручання у вибори. Спроби росії впливати на вибори і референдуми як частина агресивної політики кремля визнані офіційно. Для України ця загроза не нова, але нині від неї може залежати існування держави навіть у разі припинення бойових дій. Тому ОПОРА розпочинає юридичне дослідження протидії іноземному фінансовому втручанню в діяльність політичних партій та проведення виборів. У цьому матеріалі проаналізовано досвід Великої Британії, США, Австралії, Молдови та Румунії.

23-24 вересня у Європарламенті відбувається конференція "FURIC 2025. Технології задля довіри: інновації для виборчої доброчесності у мінливому світовому порядку", де лідери громадянського суспільства, міжнародні організації та політики обговорювали, як у часи цифрових загроз та авторитарних впливів захистити чесність і довіру до виборів. Захід організований Європейською платформою за демократичні вибори. Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська виступила в перший день конференції. Наводимо повний текст виступу нижче.

Парламент відновив прямі трансляції засідань на вимогу громадськості. Уперше з початку вторгнення рф у лютому 2022 року. Більшу частину своєї каденції депутати працювали в напівзакритому режимі, але за допомогою відкритих даних на сайті парламенту ОПОРА зібрала статистику роботи Верховної Ради за 6 років. За цей час парламент пережив багато: формування монобільшості й поступовий її занепад, повномасштабне вторгнення росії, втечу і складання повноважень окремих нардепів. Попри це, законодавчий орган країни продовжує працювати та лишається одним із центрів політичних дискусій. ОПОРА опрацювала публічну інформацію станом на 31 серпня 2025 року та підготувала аналітику.

У липні 2025 року OPORA in Poland стала резидентом Ua Hub у Варшаві, що дало можливість перебувати в середовищі українських організацій, які можуть поширювати інформацію про фундацію, а фундація може допомагати їм. Нині в UA Hub 40 резидентів, бізнеси та проєкти яких мають соціальну складову, допомагають українцям підтримувати зв'язки між собою та з Україною.

У новому випуску відеопроєкту “Сила вибору” один із найавторитетніших істориків України, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак та голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська поговорили про те, чому необхідний остаточний вихід з «руского міра» та євроінтеграція, чому Росія без примусу до змін буде постійною загрозою для України та що стало причиною антиукраїнських настроїв у Польщі.

Громадянська мережа ОПОРА продовжує конкурс на відбір надавачів консультаційних послуг з моніторингу суспільно-політичних процесів та аналізу безпекової ситуації у областях України та місті Києві.

Громадянська мережа ОПОРА та Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини підписали меморандум про співпрацю. Документ покликаний консолідувати зусилля сторін, щоб зміцнити демократичні інститути в Україні для наближення їх до європейських стандартів, а також для захисту політичних, зокрема виборчих прав, громадян. Це важливо, адже дотримання прав людини є ключовим політичним критерієм для вступу до ЄС.

Міжнародні дискусії довкола ідеї потенційних мирних переговорів між Україною та Росією часто включають обговорення територіальних питань, зокрема можливих територіальних поступок. Наприклад, напередодні останньої зустрічі президентів США та Росії на Алясці Дональд Трамп заявив, що хоче "обміну територіями" між Україною та Росією. Натомість Росія вимагає повного контролю над чотирма областями України (включно з тими, які частково контролюють Збройні Сили України) й Автономною Республікою Крим. Український уряд своєю чергою не може погодитися на поступки українськими територіями: Президент України Володимир Зеленський неодноразово посилався на Конституцію України, яка чітко закріплює перелік усіх субнаціональних адміністративно-територіальних одиниць, включно з південними і східними областями, які частково перебувають під тимчасовою окупацією. Крім того, Конституція містить окремий розділ щодо статусу Криму, який наділений автономією у складі держави. Одним словом, Президент України відкидає територіальні претензії Росії як неконституційні. ОПОРА підготувала висновок щодо можливості добровільної відмови України від частини своєї території.